Види анімешників

Види анімешників

Анімешники – це цільна та монолітна субкультура. Однак анімешники, зазвичай, вирізняються один від одног освоїми вподобаннями чи харатерною поведінкою. У цій статті я спробую подати найхарактерніші категорії фанів японської мультиплікації, які виокремились у вітчизняному аніме-фендомі.


Аніме хода на День анімешника. Сформований живий напис «АНІМЕ». Київ, 11 квітня 2015 р.

 

Каваїст
Дізнатися, чи є людина, що з вами спілкується, анімeшником-каваїстом, доволі просто. Мова каваїста рясніє різними незрозумілими словами на кшталт «ня», або – похідним від вигуку «ня» – «няк». На знак своєї радості або гарного ставлення до вас слово може розтягуватися («няяяяяяк») або (вищий ступінь хорошого настрою або при глибокій задумі) багаторазово повторюватися (няк-няк-няк). При невпевненості в своїх словах анімешник-каваїст може видати вам абсолютно незрозуміле для вас «нє» в кінці речення. Але не варто лякатися, якщо слово «нє» стоїть осібно. Анімешниковое «нє» має також питальний відтінок. Щоб зрозуміти, про що йде мова, перечитайте його повідомлення перед «нє». Напевно там стоїть питання про наявність у вас вільних «болванок» (DVD-R) про можливість позичити ваш запасний хард на декілька днів, про наявність у вас вдома чогось солодкого тощо. При впевненості у своїх словах цей тип анімешника обов’язково додасть «Оть».

Каваісти обов’язково перекручують слова при розмові: якщо ви зайдете в гості до такого анімешники (а він у свою чергу, буде вам неодмінно радий у будь-який час доби, особливо якщо ви принесли з собою що-небудь солодке, порожні болванки, тощо), то неодмінно гаряче вас привітає і скаже вам «захоть». При тому він одразу у вас запитає, чи не накльовуються де-небудь цікаві «тусоффки», і якщо так, то чи буде там що-небудь «кузяве». До речі про кузявості. Два анімешники-каваїсти можуть годинами розмірковувати, що більш няшне і кузяве. До того ж зауважу, що няшним і кузявим може бути абсолютно все: від хмари, що пропливає на небі, до людини, що проходить повз.

Якщо ви хочете завоювати авторитет серед каваїстів, скажіть: Тоторо – найкузявіша няшка серед кавайностей. Далі підуть численні відповіді, що зрештою переростуть у тривалу суперечку. Можете не вслухатися – в будь-якому випадку нічого не зрозумієте, натомість сидіть тихо осторонь – авторитет вже зароблений. До того ж найголовнішою рисою, за якою можна впізнати анімешника взагалі (і каваіста зокрема), є характерний смайлик. Чим більше знаків «_» між символами «^^», тим кращий настрій анімешника. При легкому збентеженні анімешник використовує смайлик ^ ^, а при великому ^ ^ \”. Чим більше знаків « \”», тим сильніше збентеження, яке анімешник відчуває в дану мить.

Анімешник-каваїст знає декілька слів японською і може легко ввести вас в ступор, написавши щось незрозуміле. Не варто лякатися, напевно це незначуще слово, тому краще просто покивати з розумним виглядом на знак згоди. У трьох з п’яти випадків це буде правильним рішенням. Вітається анімешник найчастіше словом «хай». І ще одна важлива подробиця: якщо ви скажете каваїсту, що у вас є декілька непотрібних порожніх болванок, трохи гігів аніме і що-небудь солодке, і все це чекає на нього, коли він прийде до вас, можете сміливо бігти до дверей: напевно каваїст вже там. Притому те, в якій частині міста він живе, не має жодного значення – він буде біля ваших дверей через 5 секунд після прочитання відправленого вами повідомлення.

Японіст
Може легко підтримати розмову японською мовою з іншими японістами, або приголомшити оточуючих кількома пропозиціями абсолютно незрозумілого змісту. Скоріш за все він ходив на двотижневі курси японської мови. Може без роздумів написати своє ім’я або ім’я іншої людини хіраганою. Знає декілька кандзі. Іноді з замріяним виглядом роздумує про японську граматицу, вводячи оточуючих, які не володіють японською мовою, в ступор. Японіст у великій пошані серед інших анімешників, запотребований практично всіма людьми в клубі. Постійно діймає проханнями по асьці або на мило перекласти якийсь уривок тексту. Просунутий японіст, отримавши диск з аніме, насамперед вимикає субтитри і починає дивитися оригінал, від цього оточуючі починають тихо шизіти. Втім, іноді включає саби, але виключно для того, щоб посміятися над якістю перекладу. Сам охоче роз’яснює важкі для розуміння моменти в аніме, до того ж легко може провести невелику лекцію щодо форм ввічливості та використання відповідних суфіксів у кожному конкретному випадку.

Японіст полюбляє пити зелений чай. Приємний співрозмовник. Почитує японських класиків. Зрідка пише свої хокку, але рідко кому показує те, що вийшло. Досить мрійлива натура. Найчастіше йде на курси японської моли для того, щоб можна було прочитати манґу в оригіналі. Цінує хорошу музику і гарні місцинки. Рідко, але буває, що людина спочатку вивчає японську, а потім починає захоплюватись аніме. Таку людину завжди вносять в клуб на руках і з почестями. Чим краще знає така людина японську, тим більший авторитет собі заробить. Взагалі, японісти в клубі перебувають у становищі робочої інтелігенції. Як кожну інтелігенцію, їх пестять і плекають.

Отримати японіста в свої ряди – це великий успіх для будь-якого клубу. Окрім того, що японіст може впоратися з такими роботами, які простий смертний не виконає (перекласти манґу, підправити кострубатості перекладу, перетягти меблі та принести ящик з пивом), так він ще й незамінний помічник в господарстві і в побуті. Пам\’ятайте – японіст: це не лише портативний словник, але й 2-3 кілограми сірої речовини. + Приємна у спілкуванні і викорис… тьху! е-е-е… в компанії людина.

Качок
Займається тим, що постійно качає аніме. Яке саме, абсолютно без різниці. Його захоплює сам процес. Болванки у нього випаровуються швидше, ніж рідкий азот у пустелі. Має на комп\’ютері декілька закачок, що запускаються одночасно. Переважно в мережі сидить по ночах. Знає купу нелегальних сайтів, де можна скачати аніме хорошої якості. Зазвичай не відмовляє у проханні поділитися анімою або інет-ресурсами. На полиці валяються декілька хардів, під зав\’язку набитих анімою. Збирає гроші на терабайтний хард. Комп\’ютер постійно знаходиться в напіврозібраною стані. Натренований підключати хард до компа з заплющеними очима. Постійно включений Torrent-Tracker та інші програми незрозумілого призначення, через які теж щось постійно завантажується.

Якщо дати такому анімешнику отоволокно, то він буде завантажувати, допоки не закінчаться всі харди. Після цього він перепише все що зможе на болванки і продовжить качати, доки не закінчиться уся пам\’ять. При відсутності вільного місця на диску, качок впадає в депресію. У пориві відчаю готовий весь вміст свого комп\’ютера переписати на дискети та флешки. Тоді видаляє якусь незначну частину завантаженого, при цьому страшенно засмучується або залежно від фінансового стану розбиває скарбничку і йде на найближчий ринок до знайомого продавця (у якого він постійний клієнт) і зі знижкою купує новий хард. Постійно страждає від нестачі місця на жорсткому диску.

Отаку
Це один з найшанованіших людей в клубі. Коротко характеризується як «той-який-дивився-все». На запитання: «чи є у тебе?..» одразу відповідає: «є». Аналогічно відповідає на запитання: «чи дивився ти?..» Стіна в його кімнаті повністю заліплена полицями з дисками. В шафі є манґи на різою мовою, але неодмінно зібрана за номерами, і декілька журналів анімешного змісту. Замість шпалер слугують анімешні плакати, притому в обов’язково має бути хоч один із Лав Хіна або Євангеліона. Ходити в гості не дуже любить, бо все необхідне має під боком. Запас японських слів більший, ніж у анімешника-каваїста, але менше, ніж у японіста.

Найчастіше має виділену лінію інтернету. Рідко покидає межі своєї кімнати. Не відмовляє в проханні переписати аніме або музику. Дивився аніме ще тоді, коли ніхто не знав, як воно точно називається. Легко може переглянути 52-х серійний серіал, не встаючи з місця. Потім взяти і подивитися ще раз. Мріє про власний домашній кінотеатр для перегляду аніме. Взагалі, отаку знаходиться в привілейованому стані. При згадці його імені у решти анімешників починається священний трепет, за винятком новачків, які не бажають трястися з причини свого невідання.

У такому випадку анімешники з досвідом починають примусово трясти новачків, попутно вселяючи їм священний трепет перед отаку. Під постійним тиском виробляється умовний рефлекс і молодий анімешник при згадці отаку починає трястися сам, без чиєїсь сторонньої допомоги.

Хентайник звичайний
Цей тип анімешника досить поширений, внаслідок чого часто виникає плутанка з іншими типами анімешників. Найбільше любить сутінкове приміщення. На комп’ютері має найновішу модель відеокарти і 23-дюймовий екран, внаслідок цього страждає якість решти заліза. Веде переважно нічний спосіб життя. Штори на вікнах важкі та щільно закривають вікна. В альтернативі – жалюзі. Колонки в основному тримає вимкненими, щоб не турбувати сусідів. Надає перевагу навушникам. Має декілька програм для зняття скріншотів. У доступних шпалерах для робочого столу стандартних заставок майже немає. Замість цього там можна виявити хронологію всього хентаю, коли-небудь випущеного на ринок, притому кожна з картинок побувала на робочому столі хоча б двічі.

Всі диски з ХХХ вмістом любовно складені у стопочки і протираються спиртом раз на тиждень, використовується на це не менше літри вищевказаної рідини. Улюблені серіали протирає ще частіше – в результаті поверхня деяких дисків стає схожа на решето. Як наслідок таких дій у сусідів виникає стійке переконання, що біля них оселився тихий алкоголік, що поїдає вату кілограмами і містить невеликий будинок розпусти. Старенькі на лавках завжди мають тему для розмови, обговорюючи постійні зітхання і стогони, що доносяться з квартири. Чоловіче населення під\’їзду з розумінням підморгує вельми здивованому хентайнику, а опинившись поруч з ним, коли він відкриває двері до себе в квартиру, крадькома намагаються підгледіти, що всередині.

Два рази на добу, о 5 годині вечора і пізно вночі, весь будинок затихає, прислухаючись до звуків з квартири хентайника. Хентайник завжди має хороший апетит, але постійно страждає на безсоння. Погляд скляний, спрямований в себе, що наводить на думку, що він, окрім інших захоплень, любитель подмухати травичку. Дівчини скоріш за все не має. На його столі можна знайти самовчитель по графічним програмами. Колекціонує обхентаєні версії відомих аніме, часто володіє солідним запасом японських слів, щоправда вузькоспеціалізованих.

В його очах професія «юрист» отримує другий контекст; до такої людини хентайник починає ставитися дуже шанобливо, при цьому сам юрист, який не має жодного відношення до хентаю ще довго не в змозі зрозуміти причину такого трепетного ставлення. До яою більш стриманий, надає перевагу звичайному хентаю. На десктопі висять фірмові годинники з попотана, іконки теж замучені під хентай, те ж саме зі стартовою сторінкою. Колекція скінів для вінампа вражає своєю кількістю і різноманітністю. На покривалі, наволочці і простирадлі зображено хардкорних хентай, побачений на якомусь сайті за великі гроші.

Хентайник сором’язливий
Має значно скромніший запас аніме, однак переглянутий до дірок. Найчастіше диски заховані в найзатишнішому місці в квартирі. Якщо зайти до такого анімешники на хату і заглянути під ванну, є шанс натрапити на справжню золоту жилу. Застуканий за переглядом аніме зрозумілого змісту, хентайник починає червоніти, бліднути і лепетати щось про знайомого, який дав диски зовсім невідомого йому змісту. Але якщо зняти плеєр з режиму повного екрана, можна легко помітити, що хентайник саме переглядає останню серію. Аби уникнути такого повороту подій, хентайник намагається якомога швидше вимкнути монітор.

Хентайник досить товариський, задоволений собою і життям, постійно перебуває у піднесеному настрої. На вінчестері зберігаються кілька десятків гігабайт *.gif та *.jpg зображень, багато з них анімовані. Якщо запитати у хентайника, як називається картинка з напівоголеної [далі йде ім’я] з аніме [далі йде назва аніми] хентайник без зволікання скаже: «файл ****.gif» і буде абсолютно правим. Хентай для нього є сенсом життя і вершиною існування. До тих, хто не любить хентай ставиться з осторогою, в глибині душі жаліючи тих нещасних, які не змогли досягти земної нірвани шляхом цілодобового перегляду хентаю.

У колі собі подібних почувається розкуто, із задоволенням годинами обговорює нові і старі проекти, які вони чули і бачили. Хентайник люблять колекціонувати усілякі плакати ХХХ змісту. На ганебне звання «порушник» ображається до глибини душі, і починає палко пояснювати, що хентай – це високе мистецтво і що його цікавить не сам процес, а гра світла і тіні, колірна палітра і що взагалі він би з радістю не дивився б хентай, але надто гарно там усе намальовано тощо.

Тихун
Аніме дивиться не дуже часто, анімок не відвідує, веде потайний спосіб життя. Істота тиха, яку в реалі бачило лише декілька людей. Найчастіше має одного-двох перевірених людей, через яких дістає аниме. З свого житла викурюється неохоче і лише в дуже рідкісних випадках. Список переглянутих аніме дуже невеликий, при розмові нічим не відрізняється від звичайної людини. При активному психічному впливі і за допомогою морального пресингу виходить на світ божий, підсліпувато мружачи очі після напівтемряви квартири. Якщо має підключення до мережі, то спочатку почне перевіряти пошту, а потім, задумавшись, куди б ще зайти, згадує, що колись був на сайті amanogawa.space …зареєструвався там, але ніяк не збереться вибрати собі аватарку. Випадково кинуте при розмові анімешники «соу ка…» може розцінювати за недописану лайку або образу, не замислюючись, відповість «сам такий», викликавши у співрозмовника напад гомеричного реготу.

Перевихованню піддається. При постійному навіюванні і підгодівлі аніме з часом може перетворитись в хардкорного отаку і почне приносити аніме тим, у кого раніше сам просив. На ранніх стадіях анімеманії раціон практично нічим не відрізняється від середньостатистичного громадянина країни, про японську кухню має поняття доволі умовне. Слово «суші» вимовляє як дієслово «сушити» в наказовому відмінку. При виявленні більш-менш неслов’янського знаку радісно тицяє пальцем і волає: «китайський ієрогліф!». Потребує постійного догляду, турботі і постачання аніме. З часом з абсолютно несамостійної істоти при належному догляді і ласці перетворюється на повноцінного анімешника. Перетворення в конкретний тип анімешника залежить від того, хто візьме на себе догляд за такою людиною.

Загалом, як ви вже переконались, анімешники бувають різні, але всіх їх без винятку об’єднує любов до прекрасного, дружність і відкритість. Вступивши до лав шанувальників японської культури, ви зможете знайти нових друзів, познайомитись з дуже цікавими людьми, дізнатися багато нового і цікавого про навколишній світ, розширити свій кругозір. Мушу зауважити, що японська культура – це не лише аніме. Кожен може знайти там щось для себе. Окрім того, аніме – це ще й неймовірно гарне видовище. Це дійсно дуже цікаво. Аніме-клуби є практично у всіх великих містах України.