Нарешті пройшов деякий час з Київського фестивалю коміксів, і я можу розказати про нього, не бризкаючи фонтанами захвату та емоцій. Відразу хочу проспойлерити, що фестиваль припав мені до душі. Він став гарним аперетивом для великого Комік Кону в вересні і дає запастися усяким стафом. Але тепер розглянемо захід детальніше. Для більшої зручності поділю свою розповідь за темами.
Локація
Будь-який захід провалиться, якщо буде недостатньо простору для художників, відвідувачів, видавництв, лекційних та ігрових зон. Арт-завод Платформа вже вдруге показує, що чудово підходить для проведення гік-фестивалей. Хоча цього разу усе знаходилося лише в залі, де на Комік Коні проходили автограф-сесії, простір однаково не виглядав переповненим. Я провів майже увесь день і жодного разу не зіткнувся з проблемою кудись пройти. І це незважаючи на 2500 відвідувачів, виставки «Квантовий стрибок Шевченка» та «Людина-Павук: Навколо весвіту», маркет художників, 2 лекторні зони, зону настільних ігор і окрему кімнату для турніру з MortalCombat.
Черги
Я прийшов десь за годину до того, як почали запускати людей, тому зайшов майже першим. Не знаю, чи довго чекали в черзі на вхід, але всередині такої проблеми майже не зустрів. Лише пара ілюстраторів зібрала навколо себе купу фанатів, і було складно до них дістатися. Але якщо почекати, то усі розбіжаться за хвилин 10-15 максимум. Про те, чи були затори на виході, напишу в пункті про їжу.
Клімат
Є така проблема, коли простору наче й достатньо, проте продувається він погано. Ти пітнієш, задихаєшся, починає боліти голова. Так от такого на фестивалі не було. Чи циркуляція повітря сама по собі гарна, чи кондиціонери ввімкнули на повну, але в якийсь момент я навіть змерз. Протягом усього дня мені було комфортно знаходитися в натовпі людей і ґвалті.
Розваги, майстер-класи, анонси та лекції
Коли я йшов на фестиваль, думав провести там декілька годин. Але дуже помилився. Я з задоволенням ходив біля рядів художників і просто кидав у них свої гроші. Різні стилі, низькі ціни, піни, картки, плакати, календарики, авторські комікси, стікери – лише роздивляючись роботи дивовижних ілюстраторів можна було провести півдня. Особливо мені запам’яталася групка ілюстраторів з Дніпра. Вони розмістилися в куточку і, крім мерча, ще й малювали швидкі-портрети усім охочим.
Але крім покупок мерча ілюстраторів, можна було витрати гроші й на комікси, мангу, книжки, футболки, м’які іграшки, настільні ігри, приладдя для малювання, чашки і т.д.
Між набігами на маркет, також було чим зайнятися. Наприклад, дві сцени: перша – для лекцій, друга – для анонсів і бесід з коміксистами. Лише треба слідкувати за графіком і вчасно підходити. Іноді місць не вистачало, тому доводилося стояти. Але натомість для себе я віднайшов пару українських проектів, за якими буду слідкувати.
Постійно діяла зона настільних ігор, але особисто зацінити її я не зміг. Відлюдкуватість і багато цікавинок зробили свою справу. Втім за столиками завжди хтось сидів і з задоволенням рубився в Підземелля і дракони, або якусь іншу гру.
Якщо ви любите малювати, для вас приготували особливий сюрприз. Крім вже очікуваних столів з планшетами для малювання, організатори обліпили колони будівлі листами паперу. Кожен охочий міг підійти, взяти з коробочки маркер і щось намалювати. Ажіотаж був настільки великий, що на деякі колони наліплювали нові шари.
В кінці дня можна було відвідати майстер-класи з каліграфії, але я на них не потрапив.
В окремій кімнаті проводився (якщо не помиляюся) фінал з MortalCombat, але самому пограти наче не давали. Сказати конкретно не можу, бо заглянув лише на хвилинку. В решті решт, пограти на приставці можна і вдома.
Хочу згадати про «Квантовий стрибок Шевченка» і «Людина-Павук: Навколо всесвіту». Обидві виставки отримали достатньо місця, хоча Шевченка довелося винести поза основною площею. Цікаві, смішні, гарні, але непопулярні. Більшість часу простір навколо них був пустий.
Їжа
Розважилися – тепер можна і поїсти. На відміну від Комік Кону, тут фудкорт був маленький і знаходився поза зоною металошукачів. Всередині діяв лише бар, де продавали пироги і щось попити. Якщо ж ви хочете наїстися, ззовні є три стенди на будь-який смак: перший – бургери з картоплею; другий – пироги та пиріжки; третій – веганські хот-доги, щавухи і лимонад. Ціни цілком нормальні і не відрізняються від минулорічних, принаймні не помітив. Якщо ж ви «такі знаєтє шо такоє економіть», ніхто не забороняв піти поїсти в торговому центрі. Аби повернутися на захід, потрібно було лише показати паперовий браслет, який кріпили на руку, і пройти металошукач.
Косплей
Спочатку я був дещо здивований кількістю косплеєрів. Їх було небагато, ще й швидко пропадали з-поміж інших відвідувачей. Лише стенд штурмовиків було гарно видно ( можливо тому, що стенд стояв на початку локації). Але через пару годин косплеєрів стало більше, і я зміг видихнути з полегшенням.
Підсумок
Я не йшов на фестиваль коміксів з великими сподіванням. Думав, що буде мало народу, нічого особливого, але дуже радий, що помилився. Звісно він не хапає зірок. Порівняти з ComiCon Ukraine неможливо, але своє завдання захід виконав на ура. Якщо ви шукаєте місце, де можна побачити та закупитися мерчем своїх улюблених художників з інсти, дізнатися про новинки з української індустрії коміксів, розважитися, зануритися в гік-культуру, то обов’язково підіть на наступний фестиваль. Тим паче організатори вже пообіцяли повернутися в 2020 році.
Dark Cookie (текст, фото)
